Грамотна підсвітка на кухні - це не просто три метри лед-стрічки.
Це – сценарій. Розглянемо, як ми це зробили у себе.
Є різні способи зробити життя приємнішим. Але вони працюють, коли ти правильно розумієш задачу.
У нас на кухні лед-підсвітка направлена на робочу поверхню і користуємося ми нею часто-постійно.
Але де б не був розташований вимикач на кухні, вмикати і вимикати його стоп’ятсот разів на день незручно.
Тому автоматична підсвітка – це вже питання гарного тону.
Є два типи датчиків руху:
🔹 Motion Sensor
🔹 Presence Sensor
Начебто одне й те саме, але читаємо далі. 😉
Motion Sensor (букв. “датчик руху”) реагує на рух середнього та великого порядку: пересування по кухні, помахи рукою чи ногою, якщо вам закортіло на кухні зайнятися балетом (знаю, про що пишу).
Мінус його в тому, що він не відстрілює дрібний рух, наприклад монотонне помішування соусу бешамель. Він засинає і перестає реагувати, світло вимикається. В результаті бешамель буде на всіх стінах, так як ви махатимете руками, поки не розбудите датчик.
Presence Sensor (букв. “датчик присутності”) є мікрохвильовим високочутливим датчиком, від якого не сховається навіть дихання сплячої людини. Коштує дорожче, але можна налаштувати чутливість, і працює без сюрпризів.
Тож, до блоку живлення я підключив вай-фай реле, а на стіні кухні розмістив Presence Sensor. З ним теж була хохма: поки я не налаштував дальність виявлення, він дуже нервував, реагуючи на занавіску, що ледь коливалася від прочиненого вікна.
В результаті, підсвітка на кухні працює як задумано: вмикається, коли заходиш, і не вимикається, поки ти не пішов 15 хвилин тому.
Кожну лед-стрічку можна включати не на повну яскравість, тому після 23-00 і до сходу сонця, якщо хтось захоче попити води, підсвітка вмикається на 35% від її потужності , щоб не засліплювати очі.
Comments